"Вата" люто задоволена звільненням місцевих працівників "Укрзалізниці", і ті не будуть більше отримувати зарплатню у бандеробаксах", - Донецький Патріот про "солідарність" адептів Захараста

Патріоти України пропонують ознайомитись зі спостереженнями, котрими поділився з окупованого міста наш дописувач під ніком Донецький патріот.

В останні дні одна з домінуючих тем ватного середовища у місті сповнює наснаги та віри у світле лугандонське майбуття. Характеризується вона кількома словами: «У сусіда корова здохла!»

Вата люто задоволена, що звільнили місцевих робітників «Укрзалізниці» і вони тепер не будуть отримувати зарплатню у бандеробаксах. Це називається щастя.

Шахтарі, що пахали у копанках, чи на контрольованих гоблінами підприємствах сяють як новорічні ялинки – колишнім працівникам зкомунізжених в України шахт видали лише по дві тисячи укроєвриків. Це називається - радість. Бо ніщо так не радує представника руцького міра, як негаразди у інших.

Якийсь дядько плекав намір пригостити своїх внуків смачними бадерівськими шоколадками і віз їх через БП у злочинній кількості- аж чотири штук. З метою безпеки «молодої рицпублики» дві з них були мужньо конфісковані. Бо «ніпаложина». Чому при поїданні укрочоколядок типовий ватник не гине через передозування хохлосмаку – незбагненно. Мали б початись судоми, блювота, рясне виділення піни з ротапронос та вселення бісів.

Інший господар придбав на вільній землі п’ять десятків яєць. Але яйцебандерівці змогли прорватись через лінію фронта лише з важкими непоправними втратами – три десятки безслідно згинули у нетрях суворої дирівської митниці. Правда відро (поки?) віддали. Свинина чи свиняча ковбаса, то взагалі витвір ССО ЗСУ, їм дорогу в донецьке гетто доблесно закривають грудьми і шлунками всі ватовоєни до останнього гику і геройської відрижки. Це називається «врагніпрайдьот».

Працівники однієї торгівельної мережі донесли інфу, що їм заборонили постачати українську продукцію. Чому конфіскації та заборони поставок вважаються нормою, а товарна блокада з бокуУкраїни вважається злом? Спитайте у психіатра, бо лише він пояснить особливості шизофренічного вмісту ватних бошок.

Днями дав своєму коту залишки рашаковбаси (того що приховано під цією гордою назвою), потім було соромно. Бо так дурнувато я і не згадаю коли себе відчував. Виразні очі старого мудрого мурлики прожекторували силу нерозуміння та презирства до мого необачного вчинку. А нервові посмикування хвоста недвозначно ідентифікували ставлення до цього «продукту». Віддав собаці – до ранку не здох, то є надія, що і ми виживемо. Це називається «ікономічна стратегія динири», або «імпортозаміщєніє».

Не дивно, що від такого харчу добра не чекай. Може через це кожного дня ватобійці пуляють і білий світ як у копієчку черги з зушек, снаряди з яких, що не розірвались, сипляться на голови мешканцям північної частини міста. Пояснити то польотами українських беспілотників мабуть не варто, бо розташування позицій оркозахисників і так давно відомі, і побачити хіба там можна нові зразки ідіотів. Це називається «собаці нема чого робити – вона сраку лиже».

А загалом настрої у адекватних донеччан як завжди стомлені, але сповнені надії, що все минає, то мине і це. А ще – дяка нашим стійким та терплячим воякам, що не допустили розростання ОРДЛО-раку на решту України.

Бажаю всім віри у перемогу і відновлення не тільки статусу кво, а й вищої справедливості. Зло буде зупинене. Зло буде подолане. Злу настане кінець…